- успадковувати
- —————————————————————————————успадко́вуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
успадковувати — ую, уєш, недок., успадкува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Одержувати, діставати як спадщину (у 1 знач.). 2) Сприймати від батьків, від предків які небудь спадкові риси, особливості, якості. 3) Переймаючи що небудь, засвоювати, робити своїм… … Український тлумачний словник
спадщина — и, ж. 1) Майно і т. ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи. || рідко. Окрема річ із такого майна. || розм. Те, що залишилося від попередника. 2) Явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх часів, від … Український тлумачний словник
успадковуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до успадковувати … Український тлумачний словник
успадковування — я, с. Дія за знач. успадковувати … Український тлумачний словник
успадковуватися — о/вується, недок. 1) Передаватися, прийматися у спадок. 2) Пас. до успадковувати … Український тлумачний словник
успадкувати — див. успадковувати … Український тлумачний словник